В Конотопі пройшла п'єса "З Тарасом - через морок" (відео)

Днями у рамках святкування Міжнародного дня театру в міському будинку культури "Зоряний" пройшла постановка п'єси Богдани Олександровської "З Тарасом - через Морок". Стоячи, зі сльозами на очах аплодували акторам юні глядачі.

Драма, яку в черговий раз  продемонстрував глядачам театр "МИ", оповідає про один з найжахливіших епізодів в історії людства - голодомор в Україні 1932-33 року. П'єса "З Тарасом - через Морок" не дарма стала переможцем Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2015». Зворушлива, глибоко прониклива історія мала місце у реальному житті.  

Особливо хотілось би відмітити злагоджену роботу всього творчого колективу, що дуже важливо, адже театр - це колективне мистецтво. Жодної фальшивої репліки, жодного недоречного жесту. Все - музика, декорції, вірші, мізансцени - виглядало настільки органічно, що складалося враження, ніби я не у глядацькому залі, а сама є учасницею грізних подій.

Не можу не відзначити гру акторів Світлани Черних (Степанида), Олександра Дубини (Сірик), Євгена Зайченка (Комісар), Дмитра Люшина (голова колгоспу Тимофій Назаренко), Юлії Яценко (Олена, дружина Сірика) та Сергія Завалія (дід Дем'ян). Метафорична постать Червоного Голоду була у п'єсі вельми доречною. Цей образ майстерно обіграла Євгенія Деркач.  

З Тарасом через морок (16)

Як завжди, ефект від п'єси підсилювало прекрасне художне оформлення. Лаконічні декорації, доповнювали пронизливо-символічні малюнки Лариси Шапошніченко, які демонструвалися на мультимедійний екран.

Після перегляду п'єса залишила не гнітюче почуття, а очищення душі. Бо було показано не німе горе, а саможертовність та непохитну боротьбу проти могутньої нищівної машини. Адже саме готовність людей жертвувати собою заради інших допомогла врятувати село. 

Що зачепило особисто мене, так це розкішна хореографія (хореограф-постановник Вікторія Потарусова), особливо у кульмінаційні моменти п'єси, та чудова мелодекламація віршів Шевченка. Я, як багато хто в глядацькій зал, не могла стримати сліз в той драматичний момент, коли Катерина переступає через себе, через свою честь та цноту заради спасіння односельчан. Марині Люшиній, яка зіграла Катерину, вдалося настільки реалістично зіграти роль, що жінки-глядачки могли ідентифікувати себе з героїнею. Саме цієї мети намагається досягти кожен режисер, і тому, безперчно, п'єса мала шалений успіх.

З Тарасом через морок (60)

Сама Марина Люшина так сказала про власну постановку: "Я люблю символічну режисуру, режисуру метафори, щоб глядач асоціативно, внутрішньо сприймав все що на сцені". 

Наостанок хочу додати, що на виставі був присутній представник Кролевеччини, Олександ Говійний. Він зачитав заявку, подану від сільської ради того району, де відбувалися показані у п'єсі події, про присвоєння народному театру "МИ" премію Пилипа Рудя. Хочемо побажати !театральному колективу, який прославляє наше місто в тому числі й далеко за його межами, ще багато почесних нагород!

З Тарасом через морок (7)

Переглянути виставу можна на відео (у цьому запису деякі ролі виконують інші актори).