Дорогами 1941-го. Конотоп. Книга памяти

Продолжаем публикацию книги Александра Евтушенко "Дорогами 1941-го. Конотоп. Книга памяти". С предыдущей главой можно ознакомиться тут.

ВАХТЫ ПАМЯТИ 2006 – 2014 (КОНОТОПСКАЯ ГОРОДСКАЯ ОБЩЕСТВЕННАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ “ПОСЛЕДНИЙ РУБЕЖ”)
ВАХТА ПАМ’ЯТІ – 2006
Під час пошукових робіт у південно-західній частині аеродрому м. Конотоп
(неподалік від бувшої ЗПК), в місці падіння радянського літака СБ восени 1941 р.,
виявлено:
- Фрагменти фюзеляжу літака, представлені невеликими уламками сплаву
алюмінію
- Фрагменти крісла (5 шт.)
- Металевий корпус приладу з панелі управління (діаметр – 6,5 см)
- Фрагмент гумової частини наушника (червоного кольору)
- Обойми кулеметної стрічки
- Карабін парашута (1 шт., 6х11 см)
- Скляні фрагменти кабіни літака
- Фрагмент кнопки з панелі управління з написом “Выключено”
В місці падіння літака, на глибині 0,5 м, знайдено останки одного із членів
екіпажу літака. Поруч з останками:
- Фрагмент льотної куртки чорного кольору з частиною металевої застібки
- Ґудзик з зображенням серпа і молота на фоні п’ятикутної зірки
- Монета – 1 коп. 1930 р.
- Фрагменти шкіряного взуття та залишки хутра
Під останками, на глибині 0,1 м, також знайдено людські кістки.
В результаті обстеження кісток встановлена їх приналежність двом особам
(фрагменти 4-х великих стегнових кісток та двох однакових тазових).
6 вересня 2006 р. останки двох невідомих радянських льотчиків поховані на
Меморіалі Слави м. Конотоп. [38]
ВАХТА ПАМ’ЯТІ – 2009
На початку вересня 1941 р., уздовж південного берега р. Сейм, на ділянці Мельня –
Лизогубівка – Озаричі, займали оборонний рубіж підрозділи 5-ї повітряно-десантної
бригади 3-го повітряно-десантного корпусу 40-ї армії. Командував бригадою тоді
Герой Радянського Союзу, полковник О. І. Родімцев. Завдання десантників полягало в
утриманні переправ через р. Сейм – залізничний міст в районі с. Лизогубівка, міст в
районі с. Мельня, не даючи тим самим німецьким танковим підрозділам
переправившись оволодіти м. Конотоп і розвинути подальший наступ в район Ромни –
Лохвиця.
В плани німецького командування входило: передовим загонам сходу форсувати
р. Сейм, захопити залізничний міст та невеликий плацдарм на південному березі
Сейму в районі с. Мельня, тим самим забезпечивши переправу головних сил. Саме на
цій ділянці наступаючій 3-й танковій дивізії 24-го мотострілкового корпусу 2-ї
танкової групи Гудеріана протистояли роти 4-го батальйону 5-ї ПДБр.
7 вересня 1941 р. десантники прийняли на себе перші удари німецької артилерії і
авіації. В своїй книзі “Твои, Отечество, Сыны” О. І. Родімцев наводить наступний
епізод страшної участі одного із підрозділів 5-ї ПДБр: 9 вересня 1941 р., внаслідок
прямого попадання німецького снаряду в бліндаж, в якому знаходився КП 4-го
батальйону, увесь командний склад батальйону загинув. Важке поранення отримав і
його командир, який, через деякий час, помер від ран.
3 травня 2009 р., під час пошукових робіт, які проводились в рамках Вахти пам’яті
– 2009 пошуковими загонами “Останній Рубіж” (м. Конотоп), “Гвардієць” (м. Суми),
Кролевецьким пошуковим загоном в районі с. Таранське Конотопського району
Сумської обл., бліндаж, в якому знаходився КП 4-го батальйону 5-ї ПДБр, був
знайдений. Знаходився він на північній околиці с. Таранське, в 70-ти метрах на схід
від сільського кладовища, на південній межі лісу, відомого зараз під назвою
“Чортового” або “Чорного”. Фактичне місце розташування КП співпадає з його
позначенням на карті, приведеній О. І. Родімцевим в своїй книзі. Бліндаж
прямокутний у плані - 3 х 4 м, при глибині 2,4 м. З півдня до його входу підходила
траншея довжиною 7 м, при глибині 1,5 м. Стіни бліндажу та траншеї були обшиті
дошкою. Знайдені непоховані останки дев’яти військовослужбовців Червоної Армії.
На сьогодні встановлені імена п’яти загиблих:
- за медальйоном – рядовий Вінник Федір Мартинович, 1914 р. н.,
уродженець с. Вінники Нововодолазького р-ну Харківської обл., телефоніст 4-го
батальйону 5-ї ПДБр 3-го ПДК
- за дарчим написом на портсигарі, який належав загиблому – мол. лейтенант
Шаповалов Михайло Іларіонович, 1914 р. н., уродженець с. Михайлівка Буринського
р-ну Сумської обл., командир взводу зв’язку 4-го батальйону 5-ї ПДБр 3-го ПДК.
У 2010-2012 рр. встановлені імена та військові звання ще трьох загиблих:
командир 4-го батальйону 5-ї ПДБр капітан Никифоров Олександр Григорович,
уповноважений ОВ НКВС 4-го батальйону 5-ї ПДБр лейтенант Карталов Іван
Давидович, комісар 4-го батальйону 5-ї ПДБр мол. політрук Смірнов.
В записці медальйону ще одного із загиблих збережені записи: (прізвище та ім’я
не записані)… Тимофійович, уродженець Баштанського р-ну Миколаївської області.
Відомості про сільську раду, адресу родини не підлягають читанню. Інформація про
військове звання не внесена.
Під час розкопок КП був знайдений медальйон, який, як з’ясувалось, не належав
жодному із загиблих. Він належав Шундріну Олександру Васильовичу, 1906 р.н.,
уродженцю с. Рахманівка Рахманівської с/р Пугачовського району Саратовської обл.
В ЦАМО РФ міститься інформація про Шундріна О. В.: Шундрін О. В. ст. політрук 4-
го батальйону 5-ї ПДБр, редактор бригадної газети. В 1943 р., за перебування на
окупованій території, виключений зі складу комуністичної партії. Загинув 28 грудня
1943 р. в складі 33-го окремого штрафного батальйону 1 -го Білоруського фронту.
Під час робіт знайдено елементи вузла зв’язку КП. Сильно пошкоджена
осколками радіостанція “РБ” вип. 1941 р., яка знаходилась на спеціально
прилаштованій грунтовій сходинці в південній частині траншеї, комутатор та два
польові телефонні апарати УНА-Ф-31, один з яких знаходився в південному куті КП,
інший – під загиблим капітаном Никифоровим О. Г., дві котушки зв’язківця, на одній
з яких зберігся намотаний одножильний дріт.
В ході досліджень встановлено можливу причину загибелі КП – артилерійський
снаряд чи мінометна міна, про що свідчать воронки в північному та східному
брустверах бліндажу.
На лівій руці мол. лейтенанта Шаповалова М. І. знаходився ручний годинник.
Пошкоджений осколками його корпус свідчить про те, що зупинився він як раз в
момент вибуху. По стрілках, які назавжди зупинились, можна говорити про час
загибелі КП 4-го батальйону 5-ї ПДБр – 17 год. 10 хв. 9 вересня 1941 р.
Рядовий Вінник Федір Мартинович та молодший лейтенант Шаповалов Михайло
Іларіонович, капітан Никифоров Олександр Григорович 68 років вважались безвісти
зниклими. З розповіді племінника ряд. Вінника Ф. М., Василя Федотовича Вінника,
стало відомо, що у його дядька був син Миколка, який був закатований німцями в
1942 р. під час однієї з каральних акцій, яка проводилась в їхньому селі. Хлопчику не
виповнилось і трьох років. Дружина Федіра Мартиновича, Орина Акимівна Вінник,
померла в 2007 р., два роки не дочекавшись звістки про свого чоловіка.
21 червня 2009 р. останки дев’яти військовослужбовців РСЧА, які загинули у
вересні 1941 р. в боях за Батьківщину, були урочисто поховані на Меморіалі Слави с.
Таранське Конотопського району Сумської обл.[39]
ВАХТА ПАМ’ЯТІ – 2010
У 2010 р. Конотопською міською громадською організацією ”Останній Рубіж”
проведені пошукові роботи по виявленню, встановленню імен, похованню
непохованих останків військовослужбовців РСЧА, які загинули в роки Великої
Вітчизняної війни у вересні 1941 р. при захисті та у вересні 1943 р. при звільненні від
німецько-фашистських загарбників Конотопського району Сумської обл.:
вересень 1941 р. – с. Таранське Конотопського р-ну – 2 військовослужбовця РСЧА
вересень 1943 р. – с. Хижки Конотопського р-ну – 1 військовослужбовець РСЧА
вересень 1943 р. – с. Жолдаки Конотопського р-ну – 5 військовослужбовців РСЧА
с. Хижки Конотопського району Сумської обл.
(напрямок наступу 143-ї стрілецької дивізії 60-ї армії у вересні 1943 р.)
27.04.2010 р. Загиблий 1. На підставі Рішення сесії Хижчанської сільської ради від
03.09.2009 р. В 300 м. на південний-захід від південної околиці с. Хижки в ур. Берізки,
т. зв. “Вишеньки”. Санітарне поховання у вересні 1943 р. Територія поховання
обсаджена вишнями.
Останки розміщувались анатомічно правильно. Загиблий лежав на спині головою
на північ, руки схрещені на грудях. Сильно пошкоджена ліва частина черепа. На
останках загиблого збереглись п’ять шкіряних ґудзиків від нижнього одягу. Взуття
відсутнє. В ногах загиблого знаходився латунний котелок з клеймом: двоголовий орел
та напис “Москва. 1914 г. Тов. Кольчугина”.
Медальйон відсутній. Особу загиблого не встановлено.
Останки загиблого військовослужбовця РСЧА з урочистостями поховано 22
червня 2010 р. на Меморіалі Слави с. Хижки Конотопського району Сумської обл.
с. Таранське Конотопського району Сумської обл.
(смуга обороги підрозділів 5-ї повітряно-десантної бригади
3-го ПДК у вересні 1941 р.)
03.05.2010 р. Загиблий 1. В ході пошукових робіт. В районі дитячого оздоровчого
табору “Супутник”. В 150 м. на захід від центрального входу до табору, зліва над
ґрунтовою дорогою в східній частині траншеї 1941 р. Непоховані останки.
Останки, дуже сильно пошкоджені вибухом, знаходились на дні траншеї. Ноги
загиблого розміщувались анатомічно правильно. Інші частини тіла перемішані
вибухом. На ногах залишились фрагменти обмоток. Поруч з загиблим знайдено
емальовану кружку зеленого кольору, антабки гвинтівки, ґудзик із зображенням серпа
і молота на фоні п’ятикутної зірки, фрагменти шкіряних підсумків для набоїв.
Медальйон відсутній. Особу загиблого не встановлено.
28.07.2010 р. Загиблий 2. В ході пошукових робіт. В с. Таранське, на території
приватної ділянки (південна околиця села), на глибині 0,15 м. Не поховані останки.
Останки розміщувались анатомічно правильно. Загиблий лежав на спині головою
на захід, права рука витягнута вздовж тіла, ліва рука відсутня. Сильно пошкоджена
лицьова частина черепа. Стегнова та берцові кістки правої ноги перебиті в кількох
місцях. На останках загиблого збереглись шкіряні та металеві фрагменти портупеї.
Взуття відсутнє. Праворуч від останків знаходились: каска зразка 1939 р. (СШ-39)
пробита кулею, червона (велика) зірка з зображенням серпа і молота, протигаз. На
грудях, на місці лівого карману гімнастерки, знаходились 12 монет СРСР 1920-х –
1940-х рр.
Медальйон відсутній. Особу загиблого не встановлено. Враховуючи присутність
шкіряних та металевих фрагментів портупеї на останках загиблого, великої червоної
зірки, можна припустити про приналежність військовослужбовця до керівного або
командного складу РСЧА.
Останки обох загиблих військовослужбовців РСЧА з урочистостями поховані 12
вересня 2010 р. на Меморіалі Слави с. Таранське Конотопського району Сумської обл.
с. Вирівка Конотопського району Сумської обл.
(смуга оборони 205-го окремого зенітного артилерійського дивізіону
у вересні 1941 р.)
16.05.2010 р. На підставі дозволу Державної міжвідомчої комісії у справах
увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Сумської облдержадміністрації,
в с. Вирівка, на території дитячого садка. Поруч з криницею. Орієнтовне місце
поховання вказане місцевими жителями.
За легендою, почутою від мешканців села, на початку вересня 1941 р., саме на
території сучасного дитячого садка, розміщувалась артилерійська батарея РСЧА, яка
вела обстріл по наступаючому противнику зі сторони сіл Лизогубівка, Таранське.
Прорвавши оборону радянських військ на р. Сейм, німецький танковий десант,
ввірвавшись в с. Вирівка, знищив артилерійську батарею. Тіла загиблих артилеристів
були прикидані землею прямо на місці бою місцевими жителями .
Завдання пошуковців полягало у виявленні місця “могили” артилеристів, спробі
встановлення їх імен, перенесенні останків на Меморіал Слави с. Вирівка
Конотопського району Сумської обл.
Під час пошукових робіт на зазначеній території останків загиблих у вересні 1941
р. воїнів РСЧА не було знайдено. Під час подальшої пошукової роботи з’ясувалося,
що їхні тіла були перенесені в 1956 р. з території дитячого садка на Меморіал Слави с.
Вирівка. Вдалось встановити також підрозділ до якого належали військовослужбовці
та, найголовніше, імена деяких з них:
205-й окремий зенітний артилерійський дивізіон
Голубчіков Олексій Сергійович, 1921 р.н., загинув 08.09.1941 р.
Кухта Григорій Захарович, рядовий, 1921 р.н., загинув 08.09.1941 р.
Фридман Лейзар Срулевич, лейтенант, загинув 08.09.1941 р.
с. Жолдаки Конотопського району Сумської обл.
(напрямок наступу 132-ї стрілецької дивізії 60-ї армії у вересні 1943 р.)
26.09.2010 р. Загиблий 1-5. На підставі Рішення сесії Конотопської районної ради. В 10
м. на схід від центрального входу до сільського (центрального) цвинтаря, праворуч від
стежки. Непоховані останки військовослужбовців РСЧА, які загинули при визволенні
села у вересні 1943 р.
Останки знаходились в траншеї розміром 1х4 м. при глибині 1,5 м. У вересні 1943
р. загиблих воїнів було скинуто в траншею один на одного. Під час пошукових робіт
кожному з загиблих присвоєно номер – 1-5.
З.1. В області грудей, з правого боку, під ребрами виявлена куля.
З.2, З.3. В черепах, в області потилиці, рвані отвори. Черепи розколоті.
З.5. Від черепа знайдена нижня щелепа та кілька фрагментів черепної коробки.
Поруч з загиблими знайдені: два металеві ґудзики з зображенням серпа і молота
на фоні п’ятикутної зірки, три металеві прорізні пряжки, застібка з шинелі, пилочка
для нігтей. Взуття відсутнє.
Медальйони (документи) відсутні. Особи загиблих не встановлені.
Останки загиблих військовослужбовців РСЧА з урочистостями поховані
13.11.2010 р. біля Обеліску “Братських могил” на північно-східній околиці с. Жолдаки
Конотопського району Сумської обл. [40]
ВАХТА ПАМЯТИ – 2012
В 2012 г. Конотопской городской общественной организацией “Последний
Рубеж” проведены работы по обнаружению, установлению имен, захоронению не
захороненных останков военнослужащих РККА, погибших в годы Великой
Отечественной войны в сентябре 1941 г. при защите и в сентябре 1943 г. при
освобождении от фашистских захватчиков Конотопского района Сумской обл.:
сентябрь 1941 г. – с. Лызогубовка Конотопского р-на – 1 военнослужащий РККА –
сержант
сентябрь 1941 г. – с. Прилужье Конотопского р-на – 14 военнослужащих РККА
сентябрь 1943 г. – с. Хижки Конотопского р-на – 1 военнослужащий РККА
с. Лызогубовка Конотопского района Сумской обл.
(полоса обороны подразделений 5-й ВДБр 3-го ВДК 40-й А в сентябре 1941 г.)
19.05.2012 г. 17.05.2012 г. к магазину “Рона” прибыла машина груженая песком.
Песок взят на Лызогубовском карьере. Во время разгрузки машины, в песке были
обнаружены: кости левой руки, левая лопатка человека, граната Ф-1, два магазина
СВТ, фляга, индивидуальный медицинский пакет военнослужащего РККА.
19.05.2012 г. поисковики КГОО “Последний Рубеж” провели исследование в
месте находки выше указанных предметов – карьер, находящийся в 0,5 км восточнее
с. Лызогубовка. Обнаружены, поврежденные во время работы экскаватора, останки
военнослужащего РККА, при них: ремень поясной солдатский (кожаный), пуговицы
гимнастерочные с изображением пятиконечной звезды с серпом и молотом внутри (2
шт.), компас Адрианова, противогаз, знаки воинского различия военнослужащего
РККА – четыре треугольника с эмалью малинового цвета (два на усиках, два на
гайке). По состоянию тлелой ткани под креплениями треугольников можно говорить о
расположении их на двух разных петлицах попарно – воинское звание погибшего –
сержант.
29 сентября 2012 г., на Мемориале Славы с. Хижки Конотопского района Сумской
обл., останки военнослужащего РККА преданы земле.
с. Прилужье Конотопского района Сумской обл.
(полоса обороны подразделений 6-й ВДБр 3-го ВДК 40-й А в сентябре 1941 г.)
17-18.07.2012 г. Неожиданной кульминацией тактического мероприятия
“Дорогами 1941 -го. Конотоп” (военно-историческая реконструкция) стало
обнаружение и исследование братского захоронения воинов РККА, находящегося на
лугу в 1,5 км северо-восточнее от центра с. Прилужье. 14 июля, направляясь на дневку
к берегу Сейма, остановившись в селе напоить лошадей, реконструкторы услышали
рассказ местных жителей о боях в этой местности в сентябре 1941 г. Со слов жителей
с. Прилужье: “В 1941 г. (сентябрь) на лугу за селом, в копнах сена, прятали наших
раненых солдат. Узнав об этом, немцы подожгли копны, а потом, смеясь,
расстреливали разбегающихся и расползающихся раненых “как куропаток”. Убитых
похоронили в братской могиле на лугу за селом.” В наши дни братская могила
абсолютно забытая.
17 – 18 июля поисковики КГОО “Последний Рубеж” провели исследование места
предполагаемого захоронения, указанного одним из жителей с. Прилужье, в
местности, называемой “Бычок” или ”Остров”. В указанном месте была проложена
траншея размером 1х3 м. Друг на друге, в абсолютно беспорядочном порядке, кто
лицом в низ, кто вверх, кто на боку, вперемешку на глубине 1,8 м лежали останки 14-
ти военнослужащих РККА. Останки расположены анатомически правильно.
При одном погибшем обнаружен медальон. Медальон без крышечки. Среди
находок: пуговицы гимнастерочные (12 шт.) и шинельные (15 шт.) с изображением
пятиконечной звезды с серпом и молотом внутри, пуговицы костяные (7 шт.) и
кожаные (5 шт.) с нижнего белья, фрагменты ремней кожаных (3 шт.) и брезентовых
(3 шт.), прорезиненные клапаны (предназначение не определено (2 шт.), фрагменты
зеркалец (2 шт.), кружка эмалированная зеленого цвета, противогазы (2 шт.), шнурки
кожаные (ботиночные), ботинки красноармейские (1 п.), пряжки “Ш” образные
прорезные (8 шт.).
Можно предположить, что в братскую могилу были сброшены тела воинов 6-й
ВДБр 3-го ВДК 40-й А, которая в сентябре 1941 г. вела на этих рубежах тяжелые
оборонительные бои.
29 сентября 2012 г., на Мемориале Славы с. Хижки Конотопского района Сумской
обл., останки 14-ти военнослужащих РККА преданы земле.
с. Хижки Конотопского района Сумской обл.
(направление наступления подразделений 143-й сд 60-й А в сентябре 1943 г.)
30.07., 05.08.2012 г. Согласно обращению жительницы с. Хижки (ул. Козырева) о
помощи в поиске и перенесении с территории ее усадьбы останков военнослужащего
РККА, погибшего и похороненного в сентябре 1943 г., 30.07., 05.08.2012 г.
поисковики КГОО “Последний Рубеж” провели исследование нескольких мест
предполагаемых захоронений по ул. Козырева, указанных местной жительницей с.
Хижки Бардаковой Галиной Ивановной (1925 г. р.).
Объект №1. 30.07.2012 г. Партизан. Ул. Козырева, территория усадьбы жительницы с.
Хижки Ларисы Семеновны: за домом, на границе огорода и забора соседней усадьбы,
находящейся слева, возле пня старой яблони. Останки не обнаружены.
Объект №2. 30.07.2012 г. Неизвестный (Игорь). Ул. Козырева, территория усадьбы
жительницы с. Хижки Дорошенко Марии Андриановны (1920 г. р.), тетки Бардаковой
Г. И.: за домом, на границе огорода и забора соседней усадьбы, находящейся слева,
между пнем старого дуба и кустом калины. В ходе исследования, на глубине 1 м,
обнаружены останки военнослужащего РККА. Останки расположены анатомически
правильно. Скелет сориентирован головой на юг, руки скрещены в области живота,
при нем: пуговицы костяные (3 шт.) с нижнего белья, ремень брючный кожаный, на
груди, в районе левого кармана, насадка к шомполу.

Из воспоминаний Дорошенко М. А. о погибшем: “Наші солдати зайшли в село, стали на постой. Командира звали Михайло Григорович, фамілії не знаю. Всі його називали Григоровичем. У них була станція (рация, радиостанция – А. Е.). Налетіли два німецькі літака, начали бомбить. Капітан (командир) і ще один солдат загинули відразу. Їх поховали на сусідньому дворищі у вишеньках. Одного солдата ранило в живіт. Три дні ми його з моєю мамою виховували, але він помер. Він розповідав про себе. Звали його Ігор, фамілію і звідки він – казав, але я вже не помню. Говорив, що його батько загинув у Севастополі, два брати загинули на Дніпрі (1941 г. – А. Е.), осталась дома одна мати. Говорить – “Наверно, ми з нею так и не побачимось!” Йому було років 18 чи 19, молодий, дуже красивий. Поховали його на межі біля яблуні. Після війни хотіли його забрати перепоховати, але ми з мамою не дали, бо він наш, наче родич.”

29 сентября 2012 г., на Мемориале Славы с. Хижки Конотопского района Сумской
обл., останки военнослужащего РККА преданы земле.
Объект №3. 05.08.2012 г. Неизвестные (2 ч. – командир Михаил Григорьевич, солдат).
Ул. Козырева, территория усадьбы, по соседству слева от усадьбы Дорошенко М. А.:
за домом, в вишняке. Разведывательные шурфы проложены в пяти местах (с учетом
места, указанного очевидцами). Останки не обнаружены.
В 2012 г. велась переписка с администрациями г. Пенза и г. Самара РФ по вопросу
помощи в поиске родственников капитана Никифорова Александра Григорьевича, без
вести пропавшего в сентябре 1941 г., останки которого были найдены в 2009 г. во
время исследования блиндажа КП 4-го батальона 5-й ВДБр 3-го ВДК.
Установлены мемориальные доски:
1. Мемориал Славы в с. Таранское Конотопского района Сумской обл. Дописаны
фамилии погибших в блиндаже КП 4-го батальона 5-й ВДБр 3-го ВДК в сентябре 1941
г. лейтенанта Карталова И. Д. и мл. политрука Смирнова. Спонсорская поддержка
Таможенного поста г. Конотоп Сумской таможни.
2. Мемориал Славы в с. Хижки Конотопского р-на Сумской обл. Воинам РККА,
погибшим в боях за Конотопщину в 1941 – 1943 гг. Спонсорская поддержка
Таможенного поста г. Конотоп Сумской таможни.[41]

ВАХТА ПАМ’ЯТІ – 2014
09 – 10.01.2014 р.
09 – 10.01.2014 р. Конотопською міською громадською організацією “Останній
Рубіж”, під час пошукових робіт в районі с. Таранське Конотопського району
Сумської обл., знайдені непоховані останки чотирьох військовослужбовців РСЧА, які
загинули у вересні 1941 р. під час оборонних боїв на р. Сейм.
В результаті розвідки на північній околиці с. Таранське, на пустирі поблизу
дачних ділянок, в 120-ти м південніше пам’ятника загиблим у вересні 1941 р. воїнам
5-ї ПДБр (південна межа “Чортового лісу”), було зафіксовано сліди воронки від
артилерійського снаряду. Під час розчистки воронки (глиб. 0,4 м), знайдені тіла
чотирьох військовослужбовців РСЧА. Після вибуху, в результаті якого
військовослужбовці загинули, тіла загиблих були стягнуті у воронку та засипані
землею. На місцевості дане місце ні чим не позначене.
Під час ексгумації останків кожному загиблому присвоєно порядковий номер:
В/с №1. Лежить на животі поверх В/С №2 та В/С №3 головою на південний-схід,
ногами на північний-захід. Обидві ноги, починаючи від щиколоток, відірвані, ліва
рука протягнута вниз вздовж тіла, права зогнута в лікті та витягнута над головою.
Череп у верхній частині розколотий. Біля голови каска СШ-36 (у задній частині, біля
закльопки, округлий отвір діаметром 0,6 см), ґудзики з гімнастерки з зображенням
серпа і молота на фоні п’ятикутної зірки.
На загиблому: ремінь шкіряний з металевою прямокутною пряжкою на один шип,
на ремені 2 підсумки для патронів (Мосіна), на лівому плечі протигаз, біля тазу пенал
для зберігання насадок шомпола. Серед особистих речей: фрагменти дзеркальця,
олівець, монета 2 коп. 1940 р., ріжковий ключик, три ампули з інд. мед. пакету,
перочинний ніж, алюмінієва ложка з карабіном на ручці зі штучно нанесеними
літерами “К Н”, бритва зі штучно нанесеним написом “/Ш. С. Б./”.
Медальйон відсутній.
В/с №2. Лежить на животі під В/С №1 головою на захід, ногами на схід. Руки
витягнуті над головою.
На загиблому: ремінь шкіряний з металевою прямокутною пряжкою на один шип,
на ремені 2 підсумки для патронів (Мосіна), РГД-33 та МСЛ в шкіряному чохлі, 2 “Ш”
подібні пряжки від плечових ременів, над головою праворуч протигаз, ґудзики з
гімнастерки з зображенням серпа і молота на фоні п’ятикутної зірки. Серед особистих
речей: три ампули з інд. мед. пакету, металева проколка каплеподібної форми, пенал
для зберігання насадок шомпола, румунська монета. Взуття відсутнє.
Медальйон відсутній.
В/с №3. Лежить на спині під В/С №1 головою на південь, ногами на північ. Обидві
ноги підігнуті в колінах, права рука протягнута вниз вздовж тіла, ліва зігнута в лікті.
На загиблому: ремінь шкіряний з металевою прямокутною пряжкою на один шип,
на ремені 2 підсумки для патронів (СВТ), штик-ніж (СВТ), алюмінієва фляга (КВ-
1939) зі штучно нанесеними літерами “А Ш”, 2 “Ш” подібні пряжки від плечових
ременів, ліворуч від загиблого протигаз, ґудзики з гімнастерки з зображенням серпа і
молота на фоні п’ятикутної зірки. Взутий в кирзові чоботи. Серед особистих речей:
дві монети, металева ложка.
Медальйон відсутній.
В/с №4. Лежить на спині між В/С №2 та В/С №3 головою на північний-схід, ногами на
південний-захід. Права нога витягнута, ліва зігнута в коліні та запрокинута назад. Ліва
рука протягнута вниз вздовж тіла, права зігнута в лікті.
На загиблому: ремінь шкіряний з металевою прямокутною пряжкою на один шип,
на ремені 2 підсумки для патронів (Мосіна), ремінь шкіряний брючний, 2 “Ш” подібні
пряжки від плечових ременів, біля лівого коліна каска СШ-39, ґудзики з гімнастерки з
зображенням серпа і молота на фоні п’ятикутної зірки. Взутий в червоноармійські
черевики. Серед особистих речей: фрагменти гаманця з монетами (більше 11 шт.),
олівець, блокнот коричневого кольору в картонній обкладинці. В ньому: фрагменти
Службової книжки, воїнська присяга, фрагменти комсомольської книжки, листівка з
текстом “Наша война сольется с борьбой… независимость… это будет…” (із промови
по радіо Й. Сталіна 3 липня 1941 р.), перед текстом напис олівцем “Наш ответ…”,
вирізка фото з газети з зображенням С. М. Будьонного. На останках загиблого також
масльонка та зірка велика латунна червоної емалі з зображенням серпа і молота.
Медальйон відсутній.
Останки загиблих військовослужбовців РСЧА з урочистостями поховані 11 травня
2014 р. на Меморіалі Слави с. Таранське Конотопського району Сумської обл.
08 – 09.03.2014 р.
08 – 09.03.2014 р. Конотопською міською громадською організацією “Останній
Рубіж”, під час пошукових робіт в районі с. Таранське Конотопського району
Сумської обл., знайдені непоховані останки військовослужбовця РСЧА, який загинули
у вересні 1941 р. під час оборонних боїв на р. Сейм.
В результаті розвідки в заплаві р. Сейм поблизу північної межі “Чортового лісу”
на глибині 0,4 м було знайдено непоховані останки військовослужбовця РСЧА. На
місцевості дане місце ні чим не позначене.
Останки розміщувались анатомічно правильно. Військовослужбовець лежав на
спині головою на південний-схід, ногами на північний-захід. Ноги витягнуті. Ліва
рука протягнута вниз вздовж тіла, права зігнута в лікті.
На загиблому: ремінь шкіряний з металевою прямокутною пряжкою на один шип,
на ремені підсумок для патронів (Мосіна); ремінь шкіряний брючний; ґудзики з
гімнастерки з зображенням серпа і молота на фоні п’ятикутної зірки; фрагмент
ременю санітарної сумки; фрагменти петлиць та чотири трикутника з емаллю
малинового кольору (по два в кожній петлиці) – військове звання – сержант. Без
взуття. Серед особистих речей: булавка велика, пудрениця з дзеркальцем.
Медальйон відсутній.
Останки загиблого військовослужбовця РСЧА з урочистостями поховані 11
травня 2014 р. на Меморіалі Слави с. Таранське Конотопського району Сумської обл.

Продолжение книги читайте завтра.

Редакция сайта города Конотопа 05447.com.ua выражает благодарность Александру Евтушенко за предоставление эксклюзивного разрешения на печатание материалов книги "ДОРОГАМИ 1941-го. КОНОТОП. КНИГА ПАМЯТИ". Все права защищены. Полное или частичное копирование материалов запрещено, любое использование согласовывать с авторами. При согласованном использовании материалов ссылка на ресурс обязательна.

С началом книги можно ознакомиться тут.

Все главы книги можно найти в спецтеме "Книга памяти".