Наука в широкому розумінні свого пояснення означає сферу людської життєдіяльності. Її мета – здобувати нові знання, використовувати вже набуті для того, щоб досягати певного результату та цілей. В залежності від того, в якому напрямку рухається наука, вона буде керуватися різноманітними завданнями суспільного спрямування. Це необхідно для того, щоб розв'язувати духовні та практичні проблеми і задовольняти власні потреби.
Наукові здобутки – це прояв суспільної свідомості. Сам по собі він охоплює не лише дані фактичного характеру та того, що нас оточує, людські думки, а ще й які форми та способи усвідомлення всього цього мають філософське тлумачення.
Мета кожної науки – знайти істину. Саме тому головними принципами для цього будуть об'єктивність, перевірка та обґрунтованість даних, докази та достовірність результатів. Для того щоб суспільство розвивалося наука має неоціненне значення.
Найбільше значення має наука для того, щоб суспільство розвивалося. Саме вона є рушійною силою всіх наукових та технічних прогресів, вона сприяє тому, що людські здібності розвиваються, а можливості збільшуються. Наука сама по собі встановлює дійсність об'єктивного характеру та собою являє соціальний інститут. Він в свою чергу поєднує в собі заклади наукового спрямування, науковців, усі наукові інструменти та обладнання тощо. Додатково вона містить в собі досвід історичного характеру, а разом з тим прагне нового.
У кожній науці опорними є певні методи дослідження, прийоми, які спрямовуються на пошукові дії, способи аналізу, інтерпретації та збереження об'єктивних даних, для того, щоб в майбутньому створювати модель дійсності. Все частіше використовують якісний та кількісний способи аналізування, залучають методи класифікації, вимірювань, порівнянь, моделювання тощо.
В зв'язку з цим головними функціональними процесами у науці можна назвати наступні:
-
запис даних (що отримані під час спостережень та експериментів);
-
пояснювання (в ньому визначаються сутність, механізми діяльності та інші характеристики явищ предметів, що вивчають);
-
процес передбачення (у ньому створюються висновки та прогнози на рахунок існування тих явищ, які раніше були невідомі).
Діяльність науки вимагає від науковців розвитку різних якостей. Найголовнішою вважають постійну потребу пізнавати нове, виявляти бажання до експериментів, вчити теоретичний матеріал, вміти робити системний аналіз і виділяти головні дані, бачити відоме з точки зору сучасних даних.
Але кожній науці висувається цілий ряд тих вимог, яких вона має дотримуватись. В іншому випадку її існування буде в своїй сутності непотрібним. Вона повинна обгрунтовувати свої здобутки, мати застосування практичного характеру для цілого суспільства. Одна з найголовніших вимог – це можливість верифікувати, тобто перевіряти істинність тих висновків, за допомогою яких робилися експерименти чи спостереження.
Лібералізм – це той головний принцип, якого повинна дотримуватись наука сучасності. Для кожного питання і проблеми повинно існувати від двох і більше думок, теорій наукового спрямування, кожна з яких повинна бути апробована для підтвердження, адже саме під час процесу конкурування та боротьби за ідеї народжуються істинні твердження.
Джерело https://vseosvita.ua