Не живуть, а виживають. Франківські волонтери збирають гуманітарну допомогу для мешканців прифронтового села на Харківщині.
За допомогою до благодійної організації “Час добра та милосердя” звернулися військові. Гуманітарні вантажі туди просто не доїжджають, а евакуаційних коридорів – нема.
Село, каже волонтерка Валерія Кушніренко, на межі гуманітарної катастрофи. Люди засинають та прокидаються під вибухи у розбитих домівках. У них немає ні їжі, ні засобів гігієни, ні ліків.
«Ми були біля сараю. Мама доїла кіз, а я сидів біля дверей. Двері були привідкриті. «Касета» впала просто за колодязь. Осколок долетів мені в ногу. Собаку поранило. Мама швидко перев’язала мені ногу кофтою, занесла в хату і побігла кликати військових. Прийшли військові, наново перев’язали ногу, поклали дощечки – щоб нога не рухалася, і машиною відвезли мене в лікарню. Потім поставили апарат цей… Апарат Ілізарова… І поїхали на Харків – лікувати”, – розповідає Олексій.
Олексію не більше одинадцяти років. Братику Максиму років 7. Сестричка Надійка – трохи старша. Жоден з них ніколи не мав мобільного телефона. Навіть «кнопочного». Про ноутбук просто мріють, але ні на крихту не вірять, що мрія може здійснитися. Зате вони добре знають що таке апарат Ілізарова, осколки, касетні бомби, ракети…