Від часу, коли Україна отримала безвіз, минуло близько восьми місяців. Перший ажіотаж на біометричні закордонні папорти начебто схлинув. Конотопський Ревізор разом з журналістами сайту 05447.com.ua поцікавились, чи конотопцям стало простіше отримати закордонний паспорт? Як довго доводиться на нього чекати та скільки коштує його офрмлення?
Не зважаючи на морози, чергу до Конотопського відділу Державної міграційної служби люди починають займати з раннього ранку, години за дві до відкриття установи. В один кабінет займають всі: і ті, кому потрібно за кордон, і ті, хто отримує свій перший паспорт, і хто змінив прізвище, втратив документ, або кому просто прийшов час вклеїти нову фотокартку.
Ми завітали до міграційної служби пообіді. Тут велелюдно та душно. "Стою з половини восьмої, - розповідає конотопець на ім'я Андрій. - Коли йшов, думав, буду одним з перших. Та де там! Я в черзі чотринадцятий. Люди і по машинах, і просто неба стоять. Беруть термоси, гріються, хто як може, бо міграційна ж відкривається лише о дев'ятій".
Перед дверима в заповітний кабінет дві черги. Одні ще не пройшли перевірку документів, інші стоять сюди вже вдруге - хтось доносить документи чи їх ксерокопії, хтось вже оплатив послугу, тепер залишилось сфотографуватися, зробити копію підпису та зняти відбиток пальця. Власне, ті, що вдруге, мають заходити "без черги". Але до обіду з тих, що "без черги", утворюється додаткова черга.
Літня жінка, що має здати документи на попередню перевірку, всім виглядом показує, що не має наміру пропускати тих, що йдуть вдруге. "В мене гіпертонія і діабет, - безапеляційно оголошує вона, і вже тихіше додає: - а тут навіть туалету нема".
Як виявляється, туалет все ж таки є. Але він закритий на ключ, і туди пускають лише своїх. Решта ходять куди доведеться. Як на машині, а черга неблизько, то можна й додому з'їздити. А взагалі у дворі функціонує магазинчик, там можна і ксерокопію зняти, там же і платний туалет.
Молодиці, яку відтіснила літня жінка з діабетом, теж не краще. Вона не скаржиться, але стоїть розхристана, обмахується документами - у тісному коридорчику нічим дихати. "Я минулого разу 10 годин простояла, поки в мене перевірили документи. Каса закрилася, і я не встигла оплатити, тож і прийшла сьогодні". Та повторно їй не дають зайти, самим би встигнути взяти форпост.