Сьогодні - Міжнародний день рідної мови

21 лютого світова спільнота відзначає міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.

Дата 21 лютого вибрана не випадково. Саме цього дня в Бангладеші відбулася демонстрація проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови, ця акція прртесту була жорстоко придушена пакистанською владою. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. І саме у пам'ять цієї події у 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО впроваджено Міжнародний День рідної мови.

Не минула кривавих сторінок й історія нашої, української мови: і зневаги під владою Польщі, й намагання російського царизму перетворити на "наречие", валуєвський та Ємський укази про її заборону, прагнення за радянських часів знищити, під приводом створення "единого общенационального языка" (у СРСР за сімдесят років загинуло 70 мов). 

Статистика визначає, що навіть в умовах тотальної русифікації для більшості населення нашої країни рідною мовою є українська, багата та милозвучна. Це скарбниця, що зберігає історію, культуру нашого народу, його генетичний код, і саме тому за неї так боролись українці. Зокрма, у 1978 році на знак протесту проти русифікації український дисидент Олекса Гірник вчинив акт самоспалення біля могили Шевченка. Багато років потому син дисидента створив і очолив фундацію імені Олекси Гірника. Нею нагороджуються ті, хто розвиває українську державність, робить конкретні справи у цій царині.

Не зважаючи на всі перешкоди, наша мова зберегла свою неповторну красу й милозвучність.

Як свідчать літописні джерела, усна мова праукраїнців сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За останніми даними лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI-IX ст. Українське слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, розквітло в устах Тараса Шевченка, та заграло перлами в творчості Івана Нечуя-Левицького,  Панаса Мирного, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Ліни Костенко та на сторінках інших видатних українців.

Українська мова має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка й Чайковський, Барток і Стравінський користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це означає, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови. Українська мова - не сирота, вона має слов'янську родину і світову славу.

І нині по всьому світу нею розмовляє майже 50 мільйонів чоловік. Українською говорили наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові. Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Тож шануймо та любімо рідну мову, піклуймося про неї, захищаймо, розкриваймо для себе її велич й могутню силу. Збережімо її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!