Чи знаєте ви про те, що наприкінці 60-х років в Конотопі функціонувала справжня дитяча залізниця? Ось що розповідає про неї ДЖД:
Конотопську дитячу залізницю довжиною в 2 км. відкрили в 1967 році. Рухомий склад: паровоз ВП1-289, не менше чотирьох вагонів PAFAWAG
Своїми спогадами ділиться Валерій Немченко: «Якщо подивитися на місто Конотоп з висоти пташиного польоту, можна побачити, як його розрізають дві чорні лінії. Це залізничні гілки, годувальниці та напувальниці міста, його радість, його турбота, любов. Одна з півночі на захід – напрям Захід-Москва, друга з заходу на схід. І саме місто схоже на згорнуту калачиком людину, що вляглася спиною на північ.
Так от, під черевом цього високоповажного «пана» затишно розмістилися сади. Так-так, сади, ті самі сади пана Кандиби, описані в «Конотопській відьмі», сліди якої я безрезультатно намагався відшукати в інтернеті. Сади, порізані на сотки і віддані городникам, спускаються до невеликої річечки-канави, яку відділяє від великих озер дамба. Трохи осторонь на ній розмістився міський пляж. На озерах панує рибозавод, вирощуючи в них запаморочливого коропа на стіл конотопчанам.
Територія управління заводу закінчується там, де починаються городи. Поруч з управлінням притулився невеликий молокозавод, а далі на розкішній території серед плодових дерев – дитячий будинок-інтернат.
Ось на його володіннях і розгорнулося будівництво Дитячої залізниці. Вона була кільцева і, як скрізь на ДЗ, вузькоколійна.
Невеликий паровозик, та три-чотири вагончики.