Як можна побачити на опублікованому до статті відео, Укрзалізниця мала дати відповідь ще 7 лютого, проте минув майже тиждень, але віз і нині там. Національний перевізник зробив лише єдину поступку: з 4 лютого відновив продаж квитків в Одеському напрямку. Щоправда, односторонньо. Тобто, з Одеси на Конотоп все одно доїхати можна лише з пересадками.
Виходити конотопцям на колії, чи спробувати ще раз вирішити проблему мирним шляхом?
Минулого тижня учасники транспортної комісії Конотопа знову збиралися на розширене засідання, аби вирішити питання: бути, чи не бути, виходити конотопцям на колії, чи спробувати ще раз вирішити проблему мирним шляхом. В результаті на засіданні ухвалили рішення направити звернення громади міста Конотоп Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману, голові правління ПАТ «Українська залізниця» Войцеху Балчуну, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковській, Голові Комітету Верховної Ради України з питань транспорту Ярославу Дубневичу, членам Комітету Верховної Ради України з питань транспорту Ігорю Діденку та Олександру Сугоняко а також голові Сумської обласної державної адміністрації Миколі Клочку.
ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДИ МІСТА КОНОТОП*
Історія міста Конотоп тісно пов'язана з історією розвитку української залізниці. Саме у Конотопі були побудовані перший залізничний вокзал, перше паровозне депо та перші залізничні майстерні на території сучасної України.
Сьогодні Конотоп — це великий залізничний вузол Південно-Західної залізниці, що здійснює пасажирські та вантажні перевезення за сімома напрямками: київським, харківським, московським, курським, гомельським, вітебським, полтавським. Тут базується пункт прикордонного митного контролю. Загалом на залізниці працюють понад 10% мешканців нашого міста.
Але ПАТ «Українська залізниця» із невідомих нам причин хоче безславно закінчити історію міста залізничників. З 1 жовтня 2016 року згідно наказу ПАТ «Українська залізниця» ЦЛ №1600 від 29.08.2016 року по станції Конотоп заборонили продаж квитків та посадку\висадку пасажирів на потяги №23/24 Москва-Одеса, №55/56-89/90 Москва-Хмельницький/Жмеринка, №5/6 Москва-Київ з групою причепних вагонів Москва-Чернігів. Ці вагони по станції Конотоп відчеплюються і їдуть до Чернігова окремим потягом №657/658 Конотоп-Чернігів. Тепер усі ці потяги мають у Конотопі технологічну зупинку, але мешканці міста скористатися цими потягами для переміщення країною не можуть. Впродовж усіх років незалежності України конотопчани користувались вищезазначеними потягами, а тепер у них цю можливість забрали. Після 1 жовтня ми не маємо чим доїхати до Одеси, Хмільника, Козятина, Вінниці, Чернігова тощо, адже ПАТ «Українська залізниця» є монополістом у цих напрямках.
Ми вбачаємо, що на сьогодні по відношенню до мешканців Конотопа порушено Статтю 33 Конституції України, згідно якої «Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України...». Окрім того, вищезазначений Наказ суперечить Закону України "Про залізничний транспорт", Закону України «Про захист прав споживачів», Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом (Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 року № 252) та Правилам перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (Наказ по Міністерству транспорту та зв’яжу України від 27.12.2006 № 1196, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2007 р. за № 310/13577), згідно яких у пункті 2.25 зазначається, що «Перевізник залежно від пасажиропотоку та місцевих умов може регулювати продаж проїзних документів на окремі поїзди до/від станцій, які розташовані за маршрутом прямування поїзда, але за наявності альтернативних поїздів до/від цих станцій». У нас же відмінили посадку/висадку на потяги без рівноцінної альтернативи. Наша держава єдина та суверенна і українці мають право, а значить повинні мати і можливості, їздити на гостини один до одного із заходу на схід чи з півночі на південь.
Місцеві активісти, депутати Конотопської міської ради та деякі депутати Верховної Ради неодноразово звертались до керівництва ПАТ «Українська залізниця» з проханням об’єктивно розібратися в ситуації та відновити справедливість. У листах-відповідях чиновники повідомили, що якимось дивним чином саме в Конотопі до вищезазначених потягів потрапляють контрабанда, валютчики та торговці різним крамом і це призводить до затримок у русі потягів та створення незручностей і небезпеки для пасажирів. Окрім того, що керівники УЗ відкрито ображають честь та гідність мешканців цілого міста, так ще й аргументують свої антинародні рішення завідомо неправдивою інформацією. Це підтверджується відповідями на звернення із запитами до відповідних організацій щодо надання статистичної інформації про кількість випадків перевезення контрабанди та кількість затримок руху потягів до заборони та після заборони посадки/висадки пасажирів по станції Конотоп. Так, за даними які надала Сумська митниця ДФС, у жовтні-листопаді 2016 року рівень конрабанди зріс у ТРИ РАЗИ порівняно з серпнем-вереснем цього ж року.
Чотирьохмісячна переписка у Фейсбуці та листування поштою не привели ні до якого результату. Ми й дотепер «невиїзні» та не знаємо істинних причин заборони посадки/висадки. Керівництво ПАТ «Українські залізниці» замість пошуку дієвих механізмів вирішення внутрішніх проблем залізниці, пов’язаних із діями контрабандистів та валютчиків і недосконалим сервісом, обмежилося абсурдним звинуваченням в усіх своїх бідах мешканців одного з українських міст, а саме Конотопа. Хоча, як уже зазначалося, контрабанда і після відміни посадки/висадки по нашій станції у цих потягах перевозиться, сервіс не покращується, а валютчики та торговці продовжують вільно ходити по вагонах та пропонувати свої послуги.
Досить часто у коментарях представників ПАТ «Українські залізниці» зустрічається поняття "з міркувань безпеки". Цікаво, яку саме небезпеку несе пасажиру перебування у вагоні, наприклад, потягу №23/24 Москва-Одеса ПІСЛЯ проходження митного контролю, при прямуванні у ВНУТРІШНЬОМУ сполученні?
Шаблони однакових відписок, що отримали депутати та звичайні громадяни, містять ще й наступну інформацію. УЗ зазначає, що "… внаслідок виявлення прихованого товару стали систематичними випадки відчеплення пасажирських вагонів від зазначених потягів як на території України, так і на території Російської Федерації. Це, у свою чергу, обумовлює ряд негативних факторів, зокрема економічну відповідальність ПАТ «Українська залізниця» за неграфікове прослідування міжнародного пасажирського поїзда через пункт пропуску на державному кордоні між Україною і Російською Федерацією". В Угоді про економічну відповідальність за передачу міжнародних пасажирських поїздів з порушенням графіку руху по міждержавних стикових пунктах, яку затвердили на засіданні 50 Ради по залізничному сполученню 22.05.2009 року та підписали ПАТ «Українська залізниця» із суміжними залізничними адміністраціями, є наступний абзац (мовою оригіналу документу): «…5. Случаи неприменения экономической ответственности. 5.4. Задержка пассажирского поезда государственными (пограничными, таможенными, правоохранительными и другими) органами по причинам, не зависящим от Сторон…». Таким чином, якщо потяг запізнюється з вини митних та прикордонних органів, то, згідно вищезгаданої Угоди, економічна відповідальнісь за неграфікове прослідування міжнародного пасажирського поїзда через пункт пропуску на державному кордоні між Україною і Російською Федерацією НЕ НАСТУПАЄ.
Виходячи з вищевикладених фактів, посадовці ПАТ «Українська залізниця», які є підписантами відповідей, надали завідомо неправдиву інформацію. А у разі, якщо ПАТ «Українська залізниця» щось сплачує з цього приводу, то це пряме порушення Угоди та нехтування національними інтересами країни на догоду РФ, державі-агресору.
Що ж до розкладу руху потягів №55/56 та №23/24, то можна побачити, що посадка заборонена ТІЛЬКИ по станції Конотоп. Навіть у населених пунктах, які значно менші за Конотоп, пасажири можуть сідати у ці потяги. Як приклад можна навести станцію Ярошенка - населений пункт, у якому проживає 99 осіб, станцію Рудниця - 1,2 тисячі осіб тощо. Потяги з якихось дивних міркувань зупиняють для посадки/висадки там, де відсутні пасажиропотоки, і не зупиняють там, де пасажиропотоки є потенційно високими. Більше питань ніж розумних пояснень дій керівництва департаменту пасажирських перевезень ПАТ «Українська залізниця». Особливо багато часу «борються» з мешканцями Конотопа на Фейсбуці пани Ігор Романків та Олександр Красноштан.
Рішення ПАТ «Українська залізниця» викликало хвилю обурення серед мешканців міста, адже наразі вони грають роль "цапів-відбувайлів" та "піддослідних" у експериментах УЗ. Активісти вже зібрали понад 10 тисяч підписів на знак протесту проти зухвалих дій УЗ. Ця кампанія триває й дотепер.
Конотопчани використали своє конституційне право на мирну акцію протесту і 4 лютого 2017 року, не дивлячись на негоду, на Привокзальній площі зібралося до півтисячі осіб з тим, щоб виразити своє незадоволення ситуацією, що склалася в місті із залізничними пасажирськими перевезеннями.
Заступнику Департаменту пасажирських перевезень ПАТ «Українська залізниця» Олександру Красноштану, який приїхав того дня на акцію протесту, громада міста поставила ряд запитань.
1. Чому 25 років мешканці могли користуватись цими потягами, а тепер ні? Чому обмежується наше Конституційне право подорожувати країною на цих потягах?
2. Чому мешканці РФ (країни-агресора) можуть користуватись цими потягами (українського формування) у своєму внутрішньому сполученні, спокійно їздити на потязі Москва-Одеса з Москви до Калуги, з Калуги до Брянська, з Брянська до Суземки тощо. А ми не можете це робити у своєму ВНУТРІШНЬОМУ сполученні?
3. Чому мешканці інших міст, більшість із яких менша за чисельністю ніж Конотоп, спокійно в них їздять.
Люди були настроєні радикально і навіть звучали заклики до перекриття залізничних колій. Дії Укрзалізниці містяни розцінили як крайню ступінь неповаги до мешканців МІСТА ЗАЛІЗНИЧНИКІВ. В результаті було прийняте рішення про те, що до 17.00 вівторка 7 лютого керівництво ПАТ «Українська залізниця» надасть офіційні відповіді на поставлені до них конотопчанами запитання та прийме рішення щодо вирішення конфлікту. Але дива не сталося.
Того ж таки дня, 7 лютого, о 14.00 у приміщенні міської ради відбулося розширене засідання Постійної депутатської комісії Конотопської міської ради з питань промисловості, підприємництва, бізнесу, торгівлі, сфери послуг, транспорту та зв’язку, на якому були прийняті наступні рішення:
1) керуючись статтями 40 та 101 Конституції України і статтями 2 та 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» звернутися до керівництва СБУ, Генпрокуратури України, МВС України та до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до комітету Верховної Ради України з питань транспорту, до депутатів усіх фракцій Верховної Ради України та депутатів Сумської області у Верховній раді України, до губернатора Сумщини з повідомленням про зростання соціальної напруги в місті через ситуацію із порушенням конституційних прав, Законів України "Про залізничний транспорт", «Про захист прав споживачів», «Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом» і «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» щодо мешканців Конотопа та із проханням усіма доступними їм способами посприяти відновленню продажу квитків та посадки/висадки на вищезазначені потяги по станції Конотоп;
2) підготувати рішення міської ради на чергову сесію про підготовку позовної заяви до суду;
3) зателефонувати на гарячу лінію Кабінету Міністрів України 15-45 з мобільного телефону із проханням про вирішення вищезазначеної проблеми, так як сьогодні ПАТ «Українська залізниця» напряму підпорядковується Кабінету Міністрів України;
4) створити спеціальний канал на Youtobe «Передай привіт Укрзалізниці», на якому постійно розміщувати всі відео, що стосуються даного конфлікту.
5) через місяць знову зібрати розширене засідання комісії з цього ж питання, якщо до того часу його не вдасться вирішити.
__________________
*Звернення громади міста Конотопа люб'язно надала редакції 05447.com.ua депутат Конотопської міської ради, Інна Пащенко.